Якщо говорити медичною мовою, седація – це стан напівдрімоти, за якого людина зберігає можливість відповідати на вербальні команди, у такий спосіб контактуючи з оточуючими, насамперед – із лікарем. Седація не скасовує необхідності в місцевій анестезії. Це пов’язано з тим, що в стані седації людина зберігає здатність відчувати біль, а це – стрес для організму. Тому використання анестезії під седацією обов’язкове. Седація ж, як мінімум, знімає емоційне забарвлення того, що відбувається, тому людина просто перестає звертати увагу на дискомфортні явища, які її турбують.
У чому принципова відмінність седації від наркозу в стоматології?
Загальний, або глибокий, наркоз не просто вводить людину в стан сну, а й пригнічує деякі захисні рефлекси, зокрема кашльові, блювотні і навіть частково дихальні. Седація ж створює умови для комфортнішого перебування пацієнта в кріслі. При цьому легше переносяться всі проведені процедури, особливо ті, які супроводжуються неприємними відчуттями: видалення зубів, лікування карієсу та інші. Завдяки седації в стоматології для дітей дитина розслабляється і більш тривалий час може переносити лікування. Наприклад, у чотирирічному віці маленькому пацієнту складно нерухомо пролежати в кріслі понад 10 хвилин. Під ЗАКС (закис азоту – киснева седація для дітей) цей час збільшується до 40-60 хвилин, що дає змогу лікарю провести якісніше лікування.
Наркоз – це повне вимкнення свідомості. Людина занурюється в глибокий сон. Наркоз у стоматології – також досить часте явище, але для нього існують суворі показання, і до нього необхідно готуватися.
Як саме відбувається седація в стоматології для дітей і дорослих?
Існують різні седативні препарати. Дорослим їх вводять найчастіше внутрішньовенно, а для дитячої стоматології з седацією використовують закис азоту – кисневу седацію: одягають спеціальну назальну маску, дитина через неї дихає і занурюється в стан сну. Насправді, з фізіологічного погляду, закис азоту – киснева суміш, седацією як такою не є, але ефект, який отримують під час її використання, схожий із седативним. Різниця полягає в тому, що під час ЗАКС взагалі не відбувається пригнічення свідомості, що для лікаря ще зручніше. Але потрібно враховувати, що, якщо малюк уже в істериці, седація його не заспокоїть, а тільки погіршить ситуацію. Оскільки дитина залишається повністю у свідомості, вона, найімовірніше, буде абсолютно все пам’ятати, але водночас у неї підвищиться рівень терпимості, толерантності, вона з більшою часткою ймовірності відволічеться на мультфільм, який їй покажуть під час процедури. Застосування закису азоту збільшує період часу, протягом якого маленький пацієнт готовий переносити неприємні маніпуляції, але не спричиняє ані пригнічувального, ані ейфоричного ефекту, тобто є абсолютно безпечною процедурою. Найголовніша перевага подібного способу – це можливість спілкування з дитиною, тобто повний контроль ситуації лікарем.
