Сьогодні не можна знайти, мабуть, жодної людини, яка до 25 років не обзавелася хоча б однією пломбою. Пломба зуба – це найпоширеніший спосіб відновлення зруйнованих зубів. Він необхідний для того, щоб заповнювати порожнини, які залишаються після свердління в процесі лікування карієсу. Пломби бувають різними, і відрізняються вони одна від одної, по-перше, призначенням (тимчасові та постійні пломби), а по-друге, матеріалом виготовлення.
Тимчасова пломба і постійна – у чому відмінність?
Постійну пломбу стоматолог встановлює в порожнину зуба, що залишилася після видалення карієсу. Вона потрібна для того, щоб закривати собою чутливі тканини зуба і не давати слині та залишкам їжі, а також бактеріям і мікробам потрапляти всередину. До того ж з її допомогою стоматолог-терапевт відновлює ту частину зуба, якої довелося позбутися під час лікування. Це необхідно не тільки з естетичного погляду, а ще й тому, що нецілий зуб не зможе повноцінно брати участь у змиканні щелеп, а це може призвести до порушення прикусу. Тому лікарю так важливо правильно обточити і відшліфувати пломбу, адже середній термін її служби – близько п’яти років.
Тимчасове пломбування, як видно з його назви, проводять на нетривалий термін, зазвичай не більше, ніж на два тижні. Воно також потрібне тоді, коли лікування зуба проходить у кілька етапів, а значить, у кілька відвідувань. Це буває тоді, коли в зубні канали потрібно на кілька днів закласти ліки, або тоді, коли лікування настільки тривале, що пацієнт не може стільки часу висидіти в кріслі за один раз, або ж тоді, коли замість постійної пломби стоматолог збирається встановити пацієнтові керамічну зубну вкладку, а її виготовлення відбувається в зуботехнічній лабораторії за зліпками з обробленого зуба й триває від одного до кількох днів. У подібних випадках допомагає тимчасова пломба, вона дешевша за постійну, швидше встановлюється і легко витягується, коли перестає бути потрібною. Але при цьому вона також захищає висвердлену порожнину від потрапляння слини, залишків їжі та бактерій.
